Читати детальніше

У Буцькій ОТГ розповіли, як втричі зекономили на опаленні

У Буцькій ОТГ розповіли, як втричі зекономили на опаленні

У ЗДО «Дзвіночок» Буцької ОТГ торік встановили два твердопаливні котли – якщо раніше спалювали 100 тонн вугілля, то тепер на опалювальний сезон вистачає лише 30 тонн.

– Раніше, коли в нас починався опалювальний сезон, це означало, що батьки стають рубати дрова, носити, складати. Тепер же опалювальний сезон ще не почався, а в нас палива вдосталь, тому що воно залишилося з минулого року, – розповідає завідуюча ЗДО «Дзвіночок» Олена Василівна Майборода. – Нам громада ні в чому не відмовляє.

До речі, в Буцькій ОТГ впровадили енергоощадні проекти на базі будинку культури. Там замінили старий котел на сучасний, завантажувати який можна лише один раз в тиждень, утримуючи для його обслуговування лише на 0,5 ставки працівника.

Продовжуючи впроваджувати енергоефективні заходи, місцева влада прийняла рішення демонтувати твердопаливний котел у Буцькій школі й облаштувати його в навчальний заклад Багви. А для Буцької придбають новий. Так зроблять тому, що потужність твердопаливного котла, який нещодавно облаштував у Буцькій школі ще районний відділ освіти, не відповідає її площі. Школи – 4 тис. кв. м, а котел розрахований на 2,5 тис.

– Він працює на максимальній потужності і замість того, щоб економити, він ще й зайве забирає, – каже директор школи Олексій Свистун.

До Буцької школи трьома шкільними автобусами підвозять дітей з восьми населених пунктів, які не ввійшли до громади. Роблять це, тому що розуміють – діти не повинні бути заручниками «не домовленостей» дорослих. Тут навчається 250 осіб. Педагогічний колектив – 27 осіб, обслуговуючий персонал – 14 осіб. У школі почали ремонт харчоблоку. Зараз працюють над ремонтом у майстерні – облаштували підлогу, замінили вікна, переробляють проводку. Потім ремонтуватимуть актовий зал. По Багвянській школі роблять капітальний ремонт підлоги, бо їй 70 років.

– За 25 років практично коштів на оновлення матеріально-технічної бази з районного бюджету не виділялися. Чомусь коли просили інші села, то їм давали, а наші обходили, – каже Раїса Стародубцева.