Читати детальніше

Де на Черкащині можна переспати із бджолами?

Де на Черкащині можна переспати із бджолами?

20 років тому кримчанину Андрію Столяревському друг подарував два вулики. А через п’ятнадцять років, коли чоловік оселився у Сотниках Корсунь-Шевченківського району, любительське захоплення пасікою в нього переросло в професійне заняття. Натепер в його господі 50 бджолиних родин, а ще – будиночок для апітерапії. Своїм клієнтам, окрім продуктів бджільництва, він пропонує провести ніч чи поспати кілька годин на вуликах.

Бджіл тримає у багатокорпусних вуликах, які, за його словами, найбільш подібні до природного гнізда. Аби показати, як вулик облаштований і куди бджоли збирають мед, знімаючи кришку, обкурює його димом. Зверху вулик вкритий маленькою подушкою. Як пояснює пасічник, це для захисту бджіл влітку від спеки, а взимку – від холоду. Ці вулики і зимують на його обійсті під відкритим небом, адже бджола витримує мороз до мінус 27 градусів. Головне, аби їй було що їсти, і не було сирості. Вулики пана Андрія утеплені: ззовні – дерево, а всередині – пінопласт. Працює він на пасіці сам. Каже, як за «гостами», коли на одного пасічника для обслуговування припадало по 50 вуликів.

– Вулик – це як маленький комп’ютер, де функціонує єдиний бджолиний організм. Коли бджола відчуває дим, як і люди, вона хапає найцінніше і вилітає з палаючого будинку. А найцінніше для бджоли – мед. Набравши меду, вона не може скрутити тіло, щоб вжалити. Відтак, можна безпечно працювати біля вуликів, – поділився лайфком поводження із бджолами пан Андрій, при цьому голими руками забираючи зі штанини бджолу. – Звісно й мене бджоли кусають. Але за сезон організм адаптується, звикає і не реагує на їхні укуси. Найболючіше, коли вжалить під ніготь. Спершу треба витягти жало, оскільки ще впродовж секунд десяти воно продовжує скорочуватися і вприскувати отруту в організм. Бджолина отрута має лужне середовище, тому її потрібно нейтралізувати будь-якою кислотою – оцет чи таблетка звичайного аспірину, борна кислота. Буде боляче від укусу, але не розпухатиме.

У вулику 10 рамок. Крайні з них – це медові, поруч – кормові для годування бджіл, а в середині – розплід. На рамці, вліпленій «робочими» бджолами, показує трутня.

– Він зовсім не кусається, – заспокоює. – До речі, у цьому вулику відбувається тиха зміна матки – бджоли закладають новий маточник, бо попередня матка їм чимось не подобається, вона або вже стара, або ж покалічена. Свій розплід бджоли годують пилком, змішаним з медом – це перга, або ж бджолиний хліб. Матку виводять за 16 днів, робочу бджолу – за 17 днів, а трутня – за 21. Яйце, яке бджоли обрали на матку, постійно годують бджолиним молочком – це сильний природний стимулятор. Якщо годують кілька днів – виходить робоча бджола, а трутня підгодовують лише днів зо три.

Аби «штучно» розвести родини бджіл, чоловік забирає з вулика матку, переносить її до нуклеуса для розведення нової сім’ї, а бджоли собі нову матку обирають. Живе вона до 5 років. А робочі бджоли та трутень – до 45 днів. Якщо робочі бджоли гинуть у результаті «природнього відбору», то трутень гине, бо восени бджоли його просто не пускають у вулик. Він свою функцію виконав – запліднив матку.

– Для запліднення і виведення міцного покоління, матка повинна впродовж 25 днів облітатися. Для неї це складний процес – досить часто матки не повертають до вулика, а гинуть. Тому, коли бачу, що матка нанесла яєць, її можна забрати, підсадити до іншого вулика, щоб замінити стару матку, – розповідає чоловік, показуючи молоденьку матку. У неї довгеньке і темніше, чим в інших бджіл, черевце. Після запліднення ця бджола, за словами пана Андрія, «укрупниться» і стане більшою.

Для себе Андрій Столяревський облюбував бджолу-карпатку, його колегам-пасічникам подобається ще українська степова порода бджоли, або ж привозять італійських «іммігрантів» з-за кордону. 

Ніч після трудового дня пан Андрій проводить у власноруч облаштованому будиночку на вуликах. Щоправда, вулики тут на 22 рамки. З’явився він у нього два роки тому.  

– Для виготовлення меду з нього має випаруватися зайва волога. Цим, а також годуванням, доглядом за маткою та охороною вулика займаються «домашні» бджоли, що постійно знаходяться у вулику. Зайва волога випаровується через відповідні отвори – пояснює механізм апітерапії пан Андрій. – Людина, яка знаходиться в будинку, дихає цими випарами. Під час апітерапії покращується робота нервової, серцево-судинної та дихальної систем. Якщо говорити про боротьбу з респіраторними захворюваннями, то тут значення мають аромати нектару, прополісу, маточного молочка, які ми вдихаємо. Є також теорія, що людина потрапляє у живильне біополе бджолиної сім’ї – ви чуєте, як рій гуде, що сприятливо впливає на нервову систему. До мене приїздять люди, які страждають радикулітами, остеохондрозами. Деяким проводимо «бджолотерапію» – укусами бджоли, – розповідає пан Андрій. – Ми в жодному разі не позиціонуємо себе як медична установа, а як місце, де людина може розслабитися і відновитися за короткий час. Тобто ми пропонуємо їй відпочинок, що покращує здоров’я.

За словами, пана Андрія, у світі є успішні приклади такого бізнесу, але в Україні він досі у зародковому стані. Масштабувати цей бізнес Андрій Столяревський планує в руслі розвитку зеленого туризму в Моринській ОТГ.

За словами пана Андрія, Сотники – надзвичайно екологічна місцина, багата водоймами, лісами, полями. Влітку село наповнюється «дачниками» – за сто сорок кілометрів від Сотників можна дістатися до Києва.

– Це наша основна цільова аудиторія. Також ми цікаві тим, хто веде здоровий спосіб життя. Від відпочинку вони прагнуть користі для здоров’я та вау-ефекту. Звісно, цей бізнес – сезонний. Більшість сюди їдуть влітку – тепло, вода, свіже повітря. Взимку гірше діставатися, дороги переметені. Власне, і це можна виправити, якщо в громаду прийде потужний інвестор, що побачить переваги туристичного потенціалу цього краю, – переконаний чоловік.

До речі, при Моринській ОТГ за ініціативи Столяревського створена Районна спілка пасічників Корсунщини. 20-21 серпня вони разом із владою Моринської ОТГ на базі «Екологічної ліги» у сусідньому Виграєві планують провести фестиваль «Спас Медовий». Тут пасічники об’єднаних громад Черкащини представлять власну продукцію бджільництва, а громада презентує еко-туристичний напрям для дозвілля гостей, вироби декоративно-ужиткового мистецтва, поробки жителів Моринської ОТГ, майстер-клас із виготовлення медових пряників, і звісно творчі таланти, на які багаті майже всі села Корсунщини.