Читати детальніше

Василь Максименко: «Проблем на старті було багато, але ми справилися»

Василь Максименко: «Проблем на старті було багато, але ми справилися»

 «Я вважаю, що за громадами майбутнє. Хоча це й нелегко. Є реформа, є можливості, але з ними й велика відповідальність прийшла. Громада створювалася важко. Після виборів у нас за одним комп’ютером працювало по 2-3 спеціалісти, а в кабінетах до шести осіб сиділо за кількома столами. Вибори відбулися перед новим роком. Тому в січні ми щотижня сесії проводили. Я вдячний депутатському корпусу, виконавчому комітету, які відповідально підійшли до своїх обов’язків. Роботу на новий лад потрібно було перелаштувати в найкоротші терміни – відкрити рахунки для проплат, створити відділи, взяти на роботу безліч людей, затвердити програми для розвитку культури, спорту, освіти, соціально-економічного розвитку громади», – сільський голова Василь Максименко.

Довідково: Михайлівська ОТГ Кам’янського району функціонує з 1 січня 2018 року. У її складі п’ять населених пунктів: Михайлівка (центр громади), Ребедайлівка, Ревівка, Пляківка та селище Лісове. Населення – 4556 осіб, з них лише 30% пенсійного віку. Громада має в підпорядкуванні 11 тис. га землі, три загальноосвітні школи, стільки ж дитячих садочків, чотири будинки культури. На території громади провадить діяльність значна кількість підприємств та фермерських господарств, які наповнюють бюджет громади. Сільський голова – Василь Петрович Максименко.

Бюджет: «Не забрали, а додали»

Бюджет громади становить 26 мільйонів гривень, з них 13 мільйонів – це власні надходження.

– До речі, на стадії створення нам закидали, що, створивши громаду, ми зруйнували район, бо забрали з нього надходження в бюджет. Ми порахували. Справді, забрали з районного бюджету 5,4 мільйона гривень, але разом з ними і соцсферу. Приміром, на школи ми додали 4 мільйони гривень, 900 тисяч надали субвенцію на утримання сестер милосердя, що в складі районного Територіального центру обслуговують одиноких та неповносправних жителів нашої громади. Окрім того, перерахували субвенцію у розмірі 300 тисяч гривень на утримання первинної та вторинної ланки медицини, що понад 100 тисяч на пільгові перевезення, півмільйона надали на умовах співфінансування на ремонт місцевої дороги Кам’янка–Сміла через Ребедайлівку, яка малася ремонтуватися за кошти дорожнього фонду. Відтак, забравши з району понад п’ять мільйонів гривень, ми повернули йому більше 6 мільйонів.

Розпочали працювати з 1 січня, а вже через місяць забрали на баланс три свої школи, хоча за попередніми домовленостями з районним відділом освіти цього до завершення навчального року не планували робити.

– Просто ми почали рахувати гроші. Районний відділ освіти виставив за утримання цих шкіл 13,5 мільйона гривень на рік. А за нашими підрахунками, ми могли обійтися лише 9,2 мільйона гривень. По факту вийшло 10 мільйонів, але це не 13. Проблем на старті було багато, але ми з ними справилися, – зауважує очільник громади. 

Разом з тим, торік громада спрямувала 387 тисяч гривень власних коштів на поточний ремонт доріг на 19 вулицях у селах громади. Ще 396 тисяч власних коштів, а також коштів, які надійшли з державного бюджету за сприяння нардепа Сергія Рудика, спрямували на облаштування вуличного освітлення. Майже на 165 тисяч гривень надали матеріальної допомоги жителям громади на лікування.

– Щодо структури сільської ради, то вирішили йти мінімальним шляхом. За штатним розписом – до об’єднання по трьох сільських радах було 18 працівників, зараз – 27 працівників, з них лише 4 бухгалтери. Заробітна плата від 6 до 10 тисяч, залежить від обсягу виконуваної роботи. До речі, відділ освіти у нас не окрема юридична особа, він входить в апарат управління. А це 60 осіб педагогічних працівників. Це я кажу для тих «закидів», що звучать, мовляв, у Михайлівській громаді 28% бюджету йде на заробітні плати. Створили відділ економіки, оскільки, я вважаю, це має бути один із провідних відділів у громаді, для роботи з проектами та грантами. Для роботи фахівців сільської ради придбали оргтехніку та провели швидкісний Інтернет, – розповідає сільський голова.

Громада не обмежує загальноосвітні установи державними дотаціями. Так, приміром, у Ревівській школі власним коштом зробили ремонт приміщення їдальні, оновили матеріально-технічну базу, підвели вай-фай і т. д. Разом з тим, громада співфінансувала облаштування перших класів у рамках Нової української школи. А ще по всіх школах заборонили збирати гроші з батьків на ремонт.

– Торік ми спрямували 800 тисяч гривень на харчування дітей у школах та дитячих садках, – зауважує сільський голова. – Окрім того, значні кошти спрямували на ремонти водопровідно-каналізаційних систем та оновлення матеріально-технічної бази дитячих садків: встановили насоси, придбали пральні машини, лінолеум, акустичну систему та ін.

Разом з тим, надають субвенцію на міську музичну школу в Кам’янці, де навчаються діти з Михайлівської ОТГ.

1,5 мільйона гривень інфраструктурної субвенції розподілили пропорційно до кількості населення в селах громади: 252 тисячі витратили на заміну вікон у дитячому садку Михайлівки, 131 тисячу – на капремонт кухонного блоку в ДНЗ «Дзвіночок», що в Ребедайлівці, капремонт дитячого майданчика – 25 тисяч, на перекриття Ревівського будинку культури – 339 тисяч гривень, на капремонт приміщення вестибюлю Михайлівського будинку культури, де облаштували і сільську раду, – 600 тисяч, ФАП у Ребедайлівці – 210 тисяч.  

За сприяння нардепа Сергія Рудика вдалося реконструювати вуличне освітлення в селі Ревівка на 90 тис. грн, придбати меблі в сільську раду на 70 тис. Окрім того, отримали від держави кошти на реконструкцію системи опалення в Ребедайлівському будинку культури, а також дитячий майданчик у Ревівці, Пляківці, Михайлівці, спортивний майданчик у Ребедайлівці.

  «Сонечко» обігріває дітей за кошти ДФРР

Заклад дошкільної освіти «Сонечко», що у Пляківці, був відібраний для впровадження енергоощадних заходів коштом Державного фонду регіонального розвитку. Там облаштували нову покрівлю та утеплили стіни. Щоправда, торік держава недофінансувала проект, але кошти перейшли на 2019 рік. За них планують обробити стіни спеціальним розчином і облаштувати систему водовідведення. Загалом витратили 487 тис. грн коштів ДФРР і понад 200 тисяч власних коштів громади.

Натепер у дитячому садку навчається 28 дітей. Коштом громади оновили матеріально-технічну базу. Усі заклади освіти обладнані твердопаливними котлами. 

– Діти взимку спали без піжам, бо в дитячому садку стабільно тримається 24 градуси тепла. Громада також подбала про якісне та збалансоване харчування дітей. Вартість харчування – 15 грн, – розповіла директорка ЗДО. – Категорійні діти харчуються  безкоштовно.

 

І духом, і тілом: у Ревівці будують церкву та ремонтують будинок культури

У Ревівці, де проживає трохи більше тисячі жителів, виконує обов’язки  старости Зінаїда Володимирівна Назарова.

Раніше вона була сільським головою Ревівської сільської ради, що об’єднувала два села – Ревівку та Пляківку. Село невелике. Усе поруч – сільська рада, школа, будинок культури.

– Будинок культури не працював понад 20 років, а торік там перекрили покрівлю, на що спрямували 339 тисяч гривень інфраструктурної субвенції. До об’єднання ми зробили проекти, але, чесно кажучи, не очікували на фінансування – розповідає про обнови виконуюча обов’язки старости Зінаїда Володимирівна. – І цьогоріч ремонтні роботи будуть продовжені в самому приміщенні будинку культури, аби забезпечити людям дозвілля.

Поруч з будинком культури – триповерхова будівля школи. Там навчається зараз 105 дітей. До послуг дітей шкільний автобус – з Ревівки він відвозить дошкільнят до дитячого садка в Пляківку, а звідти школярів у Ревівку. 

– Районний відділ освіти передав нам усі школи без документів, тому зараз замість того, щоб виготовляти проекти на їх реконструкцію та оновлення, ми значні кошти вкладаємо у відновлення документів, – каже сільський голова.

Торік у двох селах зробили освітлення на понад 200 тисяч гривень та поточного ремонту доріг на 150 тисяч гривень.

За кошти місцевого господарства «Олімп» та внески людей будується українська православна церква Київського патріархату.

– Коли я п’ять років тому приїхав сюди настоятелем, то на цьому місці лише хрест стояв та стіл, де за будь-якої погоди служили службу. Люди хотіли посвятити паску чи водичку на Йордан, – розповідає протоієрей Петро. – А згодом гуртом стали будувати святиню, щоб люди мали місце, де помолитися. 

 Ребедайлівка: за інфраструктурні кошти відбудували ФАП, за власні – облаштували поштове відділення

Тенденція закриття поштових відділень місцева влада Михайлівської ОТГ не підтримала, тому вирішили облаштувати нове у частині відремонтованого фойє приміщення будинку культури. Частину інфраструктурної субвенції спрямували на ремонт місцевого ФАПу. Тепер там реконструйоване приміщення, де людям комфортно отримувати, а фельдшерам надавати медичні послуги.

 Окрім того, коштом громади торік зремонтували кухонний блок у ЗДО «Дзвіночок», оновили матеріально-технічну базу, придбали нову пральну машину. Тут наразі навчається 31 дитина.

 

У Михайлівській ОТГ є власна пожежна охорона

Її облаштували ще вісім років тому. З місцевого бюджету на її утримання щороку спрямовують до півмільйона гривень. Тут позмінно працює 6 працівників. Є власний пожежний автомобіль.

– Це приміщення ми зараз орендуємо. Проте в нас є приміщення колишньої газової котельні поруч з школою, яке після ремонту ми плануємо переобладнати під Центр безпеки. Він об’єднає і пожежну охорону, й майбутнє комунальне господарство, і кабінет дільничного, а також швидку медичну допомогу, – ділиться планами сільський голова.

Усе разом: сільська рада, майбутній ЦНАП та власне будинок культури

Велике, але давно не ремонтоване приміщення будинку культури громада торік взялася реконструювати.

Його переобладнали на просторі кабінети для спеціалістів сільської ради, виділили приміщення під майбутній Центр надання адміністративних послуг та власне приміщення будинку культури.

Там зробили ремонт глядацького залу. Ремонті роботи тривають і досі. На це спрямували 600 тисяч інфраструктурної субвенції, до яких додали півмільйона з місцевого бюджету.

– Можливо, люди ще не відчувають кардинальних змін після об’єднання, адже минуло надто мало часу. Але я впевнений, що скоро вони зрозуміють, що лише виграли. Якби була лише моя воля, то я ініціював би це об’єднання ще раніше, – резюмує Василь Максименко.

Наталія УСЕНКО